chén
螴 chén ㄔㄣˊ
◎ 〔螴蜳（dūn）〕a.不安定，如“有甚忧两陷而无所逃，螴螴不得成，心若悬于天地之间。”b.虫行。
lín
xuān
jīn
dèng
huī
zhōu
wō
tuǐ
pǔ
chéng
diān
má
jīng
dié
tuō
méi
shāo
xián
tí
xī
chóu
chán
bàng
lěi
bī
yù
wéi
niè
péng
chōng
qì
jiǎn
jì
yǎn
